Get Adobe Flash player

Блаженний Климентій Шептицький

 

Казимир, шостий син у графській сім’ї Івана та Софії Шептицьких, з’явився на світ 17 листопада 1869 року у їхньому родинному маєтку у Прилбичах, на Львівщині. Освіту здобув у найпрестижніших європейських університетах Кракова, Мюнхена, Парижа. У свої 23 роки – він уже доктор права, до того ж займається родовими маєтками, опікується хворою матір’ю. У 1900 р. був обраний послом до Віденського парламенту і кандидатом до Державної Ради, повним членом якої став через рік. Його промова, виголошена у 1901 р. в парламенті, мала винятковий успіх. Перед ним відкривалася блискуча кар’єра.

Однак Казимир віддавна відчував монаше покликання і ставився до цього дуже серйозно. Бажання «поставити себе до диспозиції Господа» (це його слова) перемогло, і у 44-літньому віці він стає ченцем, обирає нещодавно відновлений митрополитом Андреєм монастир Студійського уставу, приймаючи ім’я святого Климентія, папи. Завершивши богословські студії в Інсбруці, 28 серпня 1915 р. приймає Тайну священства.

Через три роки отця Климентія призначили настоятелем студитського монастиря у Скнилові, а 1926 р. – ігуменом Унівського монастиря.

Святий Іван Боско

 

Іван Боско народився 16 серпня 1815 року в маленькому селі Кастельнуово д’Асті в королівстві П’ємонт на півночі Італії.

Ще в дитинстві, зі смертю батька йому довелось пережити біль втрати всіх тих бідних сиріт, яких пізніше огорне своєю батьківською любов’ю. Тож саме в особі мами Маргарити знайшов приклад християнського життя, який назавжди залишився в глибині його серця.

В 9 років приснився йому віщий сон (відео): що знаходиться він серед великої юрби дітей, які бавляться, але деякі богохулили. Тому Іванко швидко кинувся до них з кулаками, бажаючи стусанами припинити це неподобство. Але тієї ж хвилини побачив перед собою одного Чоловіка, який промовив: “Не бійкою, а добротою та любов’ю муситимеш завоювати цих твоїх друзів ... Я дам тобі Вчительку, яка навчить тебе мудрості”. Тим чоловіком був Ісус, а вчителькоюПресвята Богородиця, під опікою якої перебуватиме все своє життя і почитатиме ЇЇ як “Помічницю християн”.

Різні трюки та фокуси, яких Іван навчився від жонглерів, використовував для того, щоб привернути увагу своїх однолітків і захистити їх від небезпеки гріха: “В моєму товаристві вони не говорять поганих слів”казав своїй мамі.